Країни Шенгенської зони

У 1985 році в містечку Шенген, що у Люксембургу було підписано угоду про створення спільної платформи щодо національної візової політики країн-підписантів. Угода мала на меті поетапну відміну візового та паспортного контролю між цими країнами – Люксембург, Франція, Бельгія, Німеччина і Нідерланди. Згодом право приєднання до Угоди отримали і інші країни, котрі були в складі будь-якої з європейських співдружностей. І у 1990 році п’ятьма країнами Шенгену була підписана так звана Шенгенська угода 2 – це Конвенція про застосування Угоди щодо відміни контролю на кордонах у цій зоні. Реально Конвенція вступила в дію лише з 1995 року.

Загалом станом на сьогоднішній день до Зони Шенгену належать 26 країн. Це такі країни Євросоюзу – Німеччина, Люксембург, Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Польща, Швеція, Австрія, Нідерланди, Бельгія, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Греція, Данія, Мальта, Словаччина, Словенія, Фінляндія. Інші країни: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія.
Країни, що не входять до Шенгену: Англія, Ірландія, Болгарія, Кіпр, Румунія, Хорватія.
Винятком також є ще країни-карлики Європи, котрі не є в складі Євросоюзу і Шенгену, проте віза туди не потрібна. Це Сан-Марино, Монако та Ватикан.

Шенгенські угоди надали багато переваг для мільйонів громадян цих країн. Основна перевага це звичайно можливість вільного пересування без процедури паспортного контролю на спільних кордонах при наявності лише документу, що засвідчує особу. Існує єдиний спрощений прикордонний контроль на зовнішніх кордонах Шенгену при поверненні з третіх країн.

Існує єдина урядова база даних SIS – Шенгенська Інфрмаційна Система, до якої в цілях національної безпеки та паспортного контролю вносяться дані про осіб та предмети, що перетинають кордон.
До бази даних мають доступ всі країни Шенгену.

Для громадян країн, що не є членами Шенгенської угоди діють свої правила перетину кордону:

• Необхідна шенгенська віза в країну, перебування в котрій планується найдовше. Але разом з тим перебування в інших країнах Шенгену не заборонено
• Правило першого в’їзду. Обов’язковим є перетин кордону саме до тієї країни, в котру отримали візу. Якщо перетин кордон в країну першого призначення не можливий без в’їзду до іншої країни, то на транзит дається до 5ти днів
• Загалом на території шенгенської зони існує правило перебування не більше 90 днів протягом півріччя
• При перетині кордону, незалежно від того чи потрібна віза чи ні, доведеться пройти паспортний та біометричний контроль, здати відбитки пальців і зробити фото обличчя

Для громадян України шенгенська віза вже не потрібна, адже в 2017 році Україна отримала статус країни безвізового режиму перетину кордону з країнами Європейського союзу. Наші громадяни мають можливість без візи перебувати  у країнах  Шенгену загалом 90 днів в межах півріччя.

Крім країн Шенгену також ми маємо можливість без візи перетинати кордони Болгарії, Румунії, Хорватії та Кіпру як країн Європейського союзу. Безвізовий режим відкрив українцям нові горизонти та можливості для подорожей, відпочинку, відвідин родичів, друзів та ведення бізнесу за кордоном.