Співдружність країн Європи (Європейський союз)

Європейський союз – це економічно-політичне об’єднання, до складу якого входять станом на 2022 рік 27 незалежних країн Європи: Бельгія, Франція, Німеччина, Люксембург, Італія, Данія, Нідерланди, Іспанія, Ірландія, Австрія, Португалія, Греція, Фінляндія, Литва, Латвія, Швеція, Польща, Словенія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Кіпр, Хорватія і Мальта.

Європейський союз було створено в 1992 як єдину платформу для співпраці держав в торгово-економічних сферах з метою покращення життя громадян цих держав, а також задля убезпечення від збройних конфліктів між цими країнами. Тоді було підписано 12-ма країнами співдружності Маастрихтський договір, як юридичний документ про створення та регулювання нового міжнародного об’єднання.

В межах території союзу діє ухвалена система законів, спільний ринок, відсутній паспортний контроль в зоні Шенгену. Країни ЄС мають єдине митне законодавство, мають спільний енергоринок та єдину енергетичну політику, котра спрямована поза межі Союзу. Також у Європейському союзі спільний авіаційний простір, єдиний цифровий ринок. Всі політичні дії та рішення кожної з країн-членів обов’язково узгоджуються з іншими.

Такими є основні принципи та засади Європейського союзу в залежності від сфери життя:

• Сфера прав та свобод людини – забезпечення миру та добробуту між державами-членами ЄС, збереження свободи та безпеки громадян.
• Економічна сфера – спільний ринок на території ЄС, підтримання конкуренції, створення нових робочих місць, науково-технічний та соціальний прогрес, збереження навколишнього середовища та природніх ресурсів. У Євросоюзу є своя грошова одиниця – євро. 
• Соціальна сфера – соцзахист населення, захист прав дітей, боротьба з гендерною, расовою дискримінацією тощо.

Фактичною столицею Європейського союзу можна вважати Брюссель, де зосереджені всі основні інституції.

Найважливішими інститутами співдружності держав є:

Європейська комісія – це орган виконавчої влади, що складається з 27 учасників включно з президентом. Призначаються терміном на 5 років національними урядами держав-учасників. Комісія є відповідально перед Європейським парламентом, має право законодавчої ініціативи та є двигуном євроінтеграції

Європейський парламент – складається з 785 депутатів, що обираються громадянами 27 держав Європейського союзу строком на 5 років. Має законодавчі повноваження, політичного контролю, формує незаконодавчі звіти що стосуються бюджету, конституції, міжнародних угод. Голова Європарламенту обирається терміном на 2,5 роки.

Рада Європейського союзу (Рада міністрів) – Основний орган, що приймає рішення по Євросоюзу. Функціонує разом з Європейським парламентом як законодавчий орган та здійснює контроль над бюджетом, координує економічну та соціальну політику Євросоюзу, укладає міжнародні угоди. Раду складають 28 міністрів різного профілю залежно від порядку денного. Головою Ради стають по черзі представники кожної країни-учасника що півроку.

Європейська Рада – це керівний політичний орган. Затверджує та коригує пропозиції Комісії Євросоюзу, котра виконує рішення Ради міністрів. Європейська Рада збирається нерегулярно. Склад учасників змінюється відповідно до тематики зібрання, наприклад, Рада міністрів закордонних справ, економіки тощо. Рішення Європейської ради не є обов’язковими до виконання, але задають напрями для розвитку Євросоюзу. Голова Ради обирається на 2,5 роки більшістю голосів з можливістю переобрання ще на один термін

Європейський Суд (Суд Справедливості) – міжнародний суд, є вищим судовим органом Європейського союзу, що розглядає справи:

• між державами-членами, 
• між державою-членом і Європейським союзом
• між інституціями ЄС
• між фізичними чи юридичними особами і Євросоюзом

Європейський Центральний Банк – центральний банк Європейського Союзу та зони євро. Він є повністю незалежним від інших інститутів ЄС. Регулює валютну політику держав ЄС, регулює основі процентні ставки, веде управління фінансовими резервами Європейської Системи Центральних Банків. Розташований в Німеччині, у Франкфурті-на-Майні.

Щоб вступити до Європейського Союзу держава-кандидат повинна обов’язково відповідати Копенгагенським критеріям, котрі були ухвалені в Копенгагені у 1993 році:

• бути демократичною правовою державою, котра гарантує своїм громадянам свободи та права людини
• мати таку ринкову економіку, котра буде здатна скласти конкуренцію ЄС
• визнавати правила та закони Європейського союзу

Після всіх необхідних переговорів і перевірок країни по вищевказаних критеріях приймається рішення про вступ до Євросоюзу. В Березні 2022 року Україна також подала заявку на вступ до Європейського союзу. 

Зазвичай інтеграція до ЄС відбувається поетапно:

• спершу підписується Угода про асоціацію,
• далі відбувається включення до офіційної програм розширення Євросоюзу,
• тоді подається заявка на вступ країною-кандидатом,
• після цього присвоюється статус Кандидата в члени ЄС, ведуться переговори
• і останній етап – вступ

Україна ж стала Кандидатом 23 червня 2022 року по спрощеній процедурі через героїчний спротив російській агресії, яка загрожує не лише самій Україні але і всьому цивілізованому світу, включаючи Європу та європейську співдружність.